АТО ветеран загинув у Миколаєві під час ракетного удару
Український ветеран АТО Дмитро Олійник, учасник «Ігор нескорених» та лікар-реабілітолог, загинув під час ракетного удару по Миколаєву 29 березня 2022 року. Його історія — символ подвійної самопожертви заради України.
Editor1
АТО ветеран загинув у Миколаєві під час ракетного удару
Дмитро Олійник віддав життя за Україну двічі: спершу на Донбасі, потім — у Теробороні
ЮСУФ ІНАН / YEREL GÜNDEM / UKRAЇNA
Ударна хвиля війни знову забрала життя героя. 29 березня 2022 року внаслідок ракетного удару по адміністративній будівлі Миколаївської ОВА загинув 39-річний ветеран АТО та лікар-реабілітолог Дмитро Олійник. Його життя стало символом подвійної відданості — він захищав Україну як на фронті, так і в тилу, борючись за здоров'я та гідність побратимів.
Дмитро народився у Львові, здобув медичну освіту й працював як фаховий реабілітолог. У 2014 році з початком війни на Донбасі приєднався до 79-ї окремої десантно-штурмової бригади. Мав позивний «Сокіл». Під час бойових дій отримав важке поранення, але його мужність була визнана — захисника нагородили орденом Богдана Хмельницького III ступеня.
Після демобілізації він не відмовився від боротьби. Дмитро повернувся до цивільного життя, де продовжував служити людям. Зайнявся спортом як частиною власної реабілітації — обрав веслування на ергометрах, що згодом переросло у справжнє покликання. Він став активним учасником "Ігор нескорених", представляв Україну на міжнародних змаганнях у США, здобував медалі й планував готуватись до наступного турніру у 2023 році.
Однак 24 лютого 2022 року почалося нове випробування. Дмитро знову взяв до рук зброю — цього разу в лавах Територіальної оборони. Його досвід, сила духу і глибока відданість країні стали прикладом для багатьох.
Уранці 29 березня російські окупанти завдали потужного ракетного удару по будівлі Миколаївської обласної державної адміністрації. Загинули десятки людей. Дмитро отримав смертельні осколкові поранення голови та тіла. Його життя обірвалося на другому колі боротьби за Україну.
Рідні та друзі пам’ятають Дмитра як справедливу, щиру і світлу людину, яка завжди була готова допомогти. «Любив життя. Лікував і рятував всіх, хто потребував допомоги. Сім'я була для нього всім. І любов до батьківщини. Наполегливо йшов до своєї мрії», — згадує Олена, дружина його брата.
Його побратим Ілля, з яким вони працювали над проектами у сфері ветеранського спорту, під час прощання пообіцяв втілити задумане: «Ми зробимо Центр реабілітації для адаптивних спортсменів-ветеранів — тільки закінчимо з цією наволоччю, яка його вбила».
Поховали Дмитра Олійника на Личаківському кладовищі у рідному Львові — поряд із іншими героями. У нього залишилися батьки, брат, дружина і донька.
Це ще одна втрата для України, ще одна історія незламного духу, що не повинна бути забута.
ЮСУФ ІНАН / YEREL GÜNDEM
